НовиниНовини КиївщиниНовини Обухівщини

Дайджест новин Уряду 05.10.2018

Зона вільної торгівлі ГУАМ стане помітним поштовхом економічного розвитку наших країн, – Володимир Гройсман

Запуск повноцінної зони вільної торгівлі між державами – членами ГУАМ (регіонального об’єднання чотирьох держав – Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова – за демократію та економічний розвиток) дасть помітний поштовх економічного розвитку всіх країн – учасниць об’єднання. Про це в коментарі журналістам сказав Прем‘єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Зона вільної торгівлі дасть ефект. У нас уже добра основа – маємо збільшення товарообігу (між Україною та країнами ГУАМ) минулого року на 52%, а за 7 місяців цього року понад 30% зростання. Потенціал великий, треба знімати бар’єри. Тим більше, що у нас дружні і братні відносини», – сказав Глава Уряду.

Україна буде енергетично самодостатньою, ми досягнемо цієї мети, – Прем’єр-міністр

Стратегія Уряду на досягнення енергетичної незалежності шляхом збільшення власного видобутку і раціонального споживання наявних ресурсів – правильна, і Україна буде енергетично самодостатньою державою. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми достатньо енергонезалежна, з огляду на запаси, держава. Ми газова країна в Європі. Наша стратегія на збільшення власного видобування і задоволення своїх потреб – правильна. Ми одночасно зменшуємо енергоємність економіки і раціонально використовуємо ресурси», – сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що наступного року в Україні працюватиме Державний фонд енергоефективності – міцний інструмент підвищення ефективності споживання ресурсів. Одночасно Україна пропонує ефективно використовувати можливості газотранспортної інфраструктури, яка є надійною щодо транспортування та зберігання палива. «Ми є достатньо стійкими щодо вироблення електроенергетики. Розвиваємо атомну, гідроенергетику, альтернативні джерела. Наше завдання – бути самодостатніми. Це наша мета, і вона буде досягнута», – сказав Володимир Гройсман.

Наша мета – боротися з агресором, і ми – переможемо, – Володимир Гройсман

Консолідація всіх демократичних держав сприятиме вирішенню наявних військових конфліктів, які наразі є на території держав-учасниць регіонального об’єднання ГУАМ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спільної конференції учасників саміту ГУАМ, який проходить сьогодні, 5 жовтня, у Кишиневі.

Глава Уряду наголосив, що в ситуації з Україною всім зрозуміло, «хто саме ініціатор агресії».

«Протягом 4 років ми бачимо варварський напад російський військ на територію незалежної держави. Весь демократичній світ об’єднує той біль, з яким стикнулися наші народи (учасники ГУАМ). Але протидіяти (агресії) лише в рамках ГУАМ – недостатньо. Потрібна консолідація демократичного світу, – сказав Володимир Гройсман. – Нам треба добитися того, аби Росія і її керівництво відмовилися від своїх варварських планів, які приносять на нашу землю війну і втрати».

Прем’єр-міністр наголосив, що навіть у формі «заморожених» конфлікти несуть лише «бідність, відсутність прав людей, обмеження свобод». І в Україні це спостерігають і щодо тимчасово окупованого Криму, і на Донбасі. «На сьогодні важливо об’єднання всіх демократичних держав, які побудовані на демократичних цінностях, на повазі до права. І тут наша позиція (держав ГУАМ) єдина», – зазначив Глава Уряду.

Він наголосив, що єдиний план протидії Росії – щоденна, послідовна боротьба  на Сході, на дипломатичному фронті. «Україна не хоче нічого більше, аніж відновити свої кордони і проголосити мир – на всьому континенті», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що війна проти України – це гібридна війна, коли є інформаційна, економічна, енергетична агресія. І тому потрібне чітке світове лідерство, нові інструменти протидії. «І ми переможемо», – додав Прем’єр-міністр.

Будемо підвищувати привабливість та конкурентоспроможність ГУАМ як невід’ємної ланки зв’язку Європи та Азії, – спільна заява глав урядів

Наголошуючи на важливості розширення економічних, культурних і гуманітарних вимірів співпраці держав-членів ГУАМ, спрямованої на формування території ГУАМ як гармонійного і згуртованого культурного простору, глави урядів країн-членів об’єднання погодилися докладати всіх зусиль для підвищення його привабливості та конкурентоспроможності. Про це йдеться у спільній заяві глав урядів, підписання якої відбулося в рамках саміту ГУАМ у Кишиневі.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман бере участь у зібранні і також поставив свій підпис під документом.

«Ми будемо вживати заходів, щоб прискорити реалізацію основних ініціатив ГУАМ в області торгівлі і транспортування, спрямованих на сприяння регіональному та міжрегіональному співробітництву.

Ми будемо здійснювати скоординовані і погоджені зусилля у реалізації проектів у рамках цих ініціатив та закликаємо всі зацікавлені сторони брати участь у цьому процесі», – йдеться у заяві.

У рамках саміту глави урядів також підписали протокол між митними адміністраціями держав-учасниць ГУАМ про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом через державні кордони. Мова, передусім про широкий обмін інформацією про перетин кордонів.

Довідково 

Засідання саміту глав урядів держав-членів ГУАМ проходить сьогодні, 5 жовтня, в столиці Молдови Кишиневі. Це вже друга зустріч у такому форматі. Перша відбулася рік тому в Києві.

Успіх в економіці – це ключова передумова відновлення суверенітету та територіальної цілісності наших держав,- Глава Уряду на саміті ГУАМ

Успіх в економіці – це необхідна і ключова передумова відновлення суверенітету, територіальної цілісності та протидії агресії третіх країн для країн-членів регіонального об’єднання чотирьох держав, Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова, за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час пленарного засідання саміту глав урядів держав ГУАМ, який проходить сьогодні, 5 жовтня, в столиці Молдови Кишиневі.

Це вже друга зустріч. Перша відбулася рік тому в Києві. Учасники саміту відзначали, що такий формат перемовин – на рівні прем’єр-міністрів – є вельми ефективним, оскільки дозволяє обговорювати і вирішувати більшість питань економічної співпраці, потенціал якої далеко не вичерпано. В такі непрості часи голос ГУАМ в світі має бути сильнішим, відзначали глави урядів.

Прем’єр-міністр України, зокрема, відзначив: «Для нас економічний успіх важливий ще й для того, аби відновити територіальну цілісність. І цей виклик спільний для нас. У нас є великі можливості, успіх яких залежить від нашої скоординованої діяльності».

Глава Уряду нагадав, що рік тому глави урядів зустрічалися в Києві, і сьогодні держави мають непогану динаміку наповнення нашої співпраці конкретним змістом.

У цьому контексті Володимир Гройсман ініціював активізацію перемовин з поглиблення зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ, а також ініціатив щодо нарощування транзиту. «Розвиток транспортного коридору ГУАМ виходить на перший план. І тут можна і треба залучати міжнародних партнерів до реалізації цього проекту. Я також підтримую ідею спільного інноваційного розвитку – через об’єднання наших науково-технічних центрів, – сказав Володимир Гройсман. – Наша співпраця має вийти на рівень створення спільного економічного простору на основі чотирьох свобод».

Довідково

Організація ГУАМ утворена у 1997 році як політико-консультативний форум. В основі створення – політична дезінтеграція пострадянського простору, традиційно побудованого на домінуванні Росії, а також отримання Україною статусу лідера регіональної організації. Між країнами існує Угода про зону вільної торгівлі. За 7 місяців поточного року товарообіг між Україною та країнами ГУАМ зріс на 30% – до 1,3 млрд дол. Сальдо зовнішньої торгівлі з країнами ГУАМ позитивне і становить 498,32 млн дол.

Геннадій Зубко закликав народних депутатів пришвидшити прийняття Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України»

Парламент має якнайшвидше прийняти Закон «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Він розв’яже питання саботажу 120 районами, які після трьох років реалізації децентралізації досі не створили жодної об’єднаної територіальної громади. Закон покаже, яким чином далі формуватиметься Україна як незалежна держава з врахуванням Європейської хартії місцевого самоврядування. Про це на «Годині запитань до Уряду» повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Парламент має в черговий раз довести, що він є локомотивом у проведенні реформи децентралізації», – наголосив Геннадій Зубко.

Також він повідомив, що невдовзі на своєму засіданні новообрана Центральна виборча комісія має прийняти рішення про вибори в 131 об’єднаній територіальній громаді.

Степан Кубів назвав пріоритетні напрямки бюджетного фінансування у 2019 році

Сьогодні Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів у Верховній Раді назвав ключові пріоритети для бюджетного фінансування у 2019 році.

За словами Степана Кубіва, основою для визначення пріоритетних напрямків бюджетного фінансування став макропрогноз на 2018-2020 року та принцип середньострокового бюджетного планування, який вперше запроваджений чинним Урядом на всіх рівнях бюджетної системи.

«Вперше Уряд запропонував трирічне планування бюджету, що дає чіткі макроекономічні орієнтири для бізнесу та інвесторів, дозволяє краще планувати великі інфраструктурні проекти. Серед пріоритетних напрямків фінансування на 2019 рік ми визначили безпеку і оборону, енергоефективність, інфраструктуру, АПК, децентралізацію, соціальний захист, освіту і охорону здоров’я, культуру. Це виконання зобов’язань Уряду щодо розпочатих реформ, які ми проводимо», – наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр України також назвав ключові результати за підсумками бюджетного фінансування у попередні роки у соціальній сфері, освіті та медицині.

«Уряд виконує попередньо взяті на себе зобов’язання: створено 35,6 тисячі додаткових місць у дитячих садочках у 2017-2018 роках, 25,2 млн рецептів відшкодовано за програмою «Доступні ліки» з початку дії програми, 500 тисяч українських родин скористалися програмою «теплі кредити» за 4 роки дії програми», – підкреслив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр України додав, що у 2019 році Уряд пропонує виділити додаткові кошти для освіти та соціальної сфери.

«Уряд передбачив 166,5 млрд грн на фінансування пенсійного фонду та 242 млрд грн на розвиток освіти, з них модернізацію початкової школи 1 млрд грн. Зарплати вчителів зростуть: без категорії – 6871 грн + 568 грн, 1 категорії – 9050 +749, вищої категорії – 9648 грн +799 грн», – зазначив Перший віце-прем’єр-міністр України.

Степан Кубів наголосив, що продовження фінансування розпочатих програм та реформ є ключовим фактором у подальшому зростанні добробуту громадян та підвищенні рівня соціально-економічного захисту громадян України.

Степан Кубів: Мала приватизація заробила для держави 185 млн грн

Сьогодні, 5 жовтня, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді повідомив про перші підсумки продажу об’єктів малої приватизації. За його словами, мала приватизація є частиною нових можливостей для бізнесу, які створив Уряд.

“Уряд підтримує малий та середній бізнес. Наші проекти консультують малих підприємців, створюють центри підтримки підприємництва та розробляють механізми здешевлення кредитів. Крім того, ми даємо бізнесу можливість оновлювати основні фонди через механізм малої приватизації. Тепер будь-який підприємець може зайти на Прозорро. Продажі та купити нерухомість або обладнання”, – наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр України підкреслив, що за 2 місяці публічний реєстр об’єктів малої приватизації складається з-понад 1000 об’єктів, з яких уже продано 150 об’єктів.

“Ми заробили для держави 185 млн грн. І це не просто гроші для державного бюджету і місцевих громад, це нові великі можливості для малого бізнесу, коли наприклад у проданому приміщенні в центрі Львова, може з‘явитись кав’ярня, чи сувенірна крамниця, або перукарня. А це – нові робочі місця і податки”, – наголосив Степан Кубів.

Він підкреслив, що такий результат став можливим завдяки спільним зусиллям усіх гілок української влади.

“Ми з вами разом довели, що можемо ефективно працювати. Лише за останній рік ми прийняли важливі економічні закони про приватизацію, про єдине вікно на митниці, щоб посилити боротьбу з контрабандою та покращити сервіс, а також закон про товариства з обмеженою відповідальністю, зміни до закону про акціонерні товариства та багато іншого”, – зазначив Степан Кубів.

Він закликав Парламент продовжити результативну співпрацю та разом працювати над кращим соціально-економічним становищем України та її громадян.

Степан Кубів: Експорт українських товарів за 7 місяців 2018 року склав 26 млрд доларів

Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді повідомив про зростання обсягів українського експорту.

За його словами, внаслідок цілеспрямованої політики Уряду щодо розширення експортних можливостей для українських експортерів вдалося компенсувати втрати ринків, пов’язані з агресією Росії проти України.

“Експорт українських товарів зростає останні 19 місяців, і за 7 місяців цього року українські підприємці експортували товарів на 26 млрд доларів. Звісно, Україна залишається важливим експортером харчової продукції в світі, але ми стрімко нарощуємо обсяги експорту продукції з доданою вартістю, а це метал, машини, обладнання, ядерні реактори, агропродукція, ІТ-технології тощо”, – зазначив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України також пояснив сальдо торговельного балансу.

“Кажуть, подивіться, у вас імпорт перевищує експорт майже на 3 млрд. Колеги! Давайте разом подивимося, що саме Україна імпортує: нафту, обладнання, електричні машини, автомобілі. Це товари, які потрібні для виробництва. Імпорт зростає тому, що підприємці розширюють та модернізують виробництво”, – підкреслив Степан Кубів.

Він наголосив, що зростання експорту – це джерело появи в експортерів додаткових фінансових ресурсів, які також можуть витрачатися на придбання обладнання для власного переоснащення, нові технології.

“Врешті-решт це [модернізація виробництва за рахунок імпортованого обладнання] підвищує конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках. Це перехід від політики виживання до політики економічного розвитку через лібералізацію економіки, підтримку експортерів та малих підприємців, а також зменшення тиску на бізнес. Я впевнений: чинна економічна політика довела свою ефективність”, – підкреслив Степан Кубів.

Капітальні інвестиції в І півріччі 2018 року зросли на 26,6%, а рівень тіньової економіки скоротився до 32%, – Степан Кубів

Сьогодні, 5 жовтня, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів у Верховній Раді прозвітував про стан економіки та результати економічних реформ.

За словами Степана Кубіва, макростабілізація економіки дає бізнесу та інвесторам впевненість у завтрашньому дні, а орієнтованість Уряду на реформування економіки – позитивні сигнали як іноземним інвесторам, так і українським бізнесменам.

“Вони [інвестори та підприємці] стали більше вкладати в український бізнес. Капітальні інвестиції в І півріччі 2018 року зросли на 26,6% проти І півріччя 2017 року. Майже половина з 207 млрд грн була інвестована в нове обладнання, машини та інвентар”, – повідомив Перший віце-прем’єр-міністр України.

Степан Кубів додав, що підприємці інвестують й виходять з тіні. За розрахунками Мінекономрозвитку, рівень тіньової економіки у І півріччі 2018 року зменшився порівняно з відповідним періодом 2017 року на 3 відсоткові пункти і склав 32% від обсягу офіційного ВВП.

“Це великий прогрес порівняно з піком тінізації економіки, який припав на 2014 рік. З того часу і до сьогодні тіньова економіка скоротилася на 11 відсоткових пунктів. Це результат дії великої кількості чинників: скорочення ЄСВ, підняття мінімальної заробітної плати, реформування сфери державних фінансів, дерегуляції та багато чого іншого”, – наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр підкреслив, що подальше зростання української економіки України має відбуватися через залучення інвестицій, продовження структурних економічних реформ, інновацій та модернізації виробництва, підтримку малого та середнього бізнесу та збільшення обсягів експорту.

Україна і Молдова продовжують реалізацію Дорожньої карти співпраці і готові збільшувати товарообіг, – зустріч глав урядів

Україна та Молдова продовжують реалізацію Дорожньої карти співпраці, окресленої під час попередніх перемовин глав урядів двох країн, і готові наростити взаємний товарообіг, який наразі становить близько 500 млн дол. Про це заявили прем’єр-міністри двох країн Володимир Гройсман та Павел Філіп. Зустріч прем’єрів відбулася в рамках роботи саміту ГУАМ у Кишиневі.

Як підкреслив Володимир Гройсман, більшість питань, які не вирішувалися роками, сьогодні зняті з порядку денного. Мова про облаштування спільних пунктів пропуску, про реалізацію інфраструктурних проектів, про об’єднання енергосистем і екологічні питання, які є важливим елементом поступового розвитку двох країн.

«Я пам’ятаю нашу першу зустріч і той обсяг невирішених питань, який існував між двома країнами. Ми створили Дорожню карту спільних дій, і зараз між нашими державами помітний прогрес. У більшості своїй карта виконується», – сказав Володимир Гройсман.

«У нас насправді добрі часи відносин, і я виступаю за їх поглиблення», – відзначив зі свого боку Павел Філіп.

Глави урядів відзначили, що обидві країни мають розвивати відносини шляхом реалізації існуючої Дорожньої карти, передусім в сфері транспорту, укріплення енергобезпеки, модернізації прикордонної інфраструктури, поглиблення співпраці в екологічній сфері. Як повідомив Глава Уряду Молдови, питання екології будуть обговорювати на рівні експертів в найближчі тижні.

Окремо Павел Філіп подякував Володимиру Гройсману за ту роль, яку Україна відіграє в питанні врегулювання проблеми Придністров’я.

«В питаннях безпеки у нас повне розуміння. Йдеться про відновлення територіальної цілісності наших країн і відновлення миру на континенті», – сказав Володимир Гройсман.

Під час переговорів підписано міжурядовий Протокол до двосторонньої Угоди про міжнародне автомобільне сполучення від 20 березня 1993 року. Протокол урегульовує питання здійснення регулярних міжнародних перевезень і збільшує кількість днів, дозволених для перебування на території Молдови екіпажам транспортних засобів.

Довідково

Молдова входить у ТОП-30 торгових партнерів України і в ТОП-20 перспективних ринків, визначених державною експортною стратегією на період до 2021 року. За перше півріччя товарообіг сягнув 538 млн дол. Ключові статті експорту – кольорові і чорні метали, агропродукція, текстиль. Окрема стаття – електроенергія, автомобільна техніка.

Україна і Грузія спрощують процедури перетину кордонів, – домовленість глав урядів

Україна та Грузія спрощують процедури перетину кордонів, що дозволяє громадянам обох країн подорожувати без віз і за внутрішніми документами (ID-паспортами). Відповідну угоду підписали глави урядів Володимир Гройсман та Мамука Бахтадзе у Кишиневі в рамках роботи саміту ГУАМ.

«Кабінет Міністрів України та Уряд Грузії намагаються і надалі розвивати двосторонні відносини, сприяти зміцненню міжлюдських контактів та спрощують порядок в’їзду своїх громадян на територію держави іншої сторони», – йдеться у преамбулі угоди.

Коментуючи підписання документів, глави урядів відзначали, що економічне зростання має позначатися на житті громадян. А значить, знімаючи торгові бар’єри, треба знімати і бар’єри відносин між людьми.

«Для нас головне – людські відносини», – сказав Глава Уряду Грузії Мамука Бахтадзе.
«Посилення співробітництва – це не тільки економічні рішення, а й загальнолюдські», – додав зі свого боку Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Довідково

Відповідно до угоди, громадяни України і Грузії можуть перебувати на території держави іншої сторони без віз протягом 90 днів (щороку) на підставі внутрішніх паспортів у формі картки (ID), яка містить безконтактний електронний носій.

Підписання угоди дає можливість зберегти і покращити вже існуючий безвізовий режим між Україною і Грузією на умовах, що встановлені положеннями існуючої Угоди між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою Владою Грузії про безвізові поїздки громадян від 31 березня 1999 року.

Зона вільної торгівлі ГУАМ стане помітним поштовхом економічного розвитку наших країн, – Володимир Гройсман

Запуск повноцінної зони вільної торгівлі між державами – членами ГУАМ (регіонального об’єднання чотирьох держав – Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова – за демократію та економічний розвиток) дасть помітний поштовх економічного розвитку всіх країн – учасниць об’єднання. Про це в коментарі журналістам сказав Прем‘єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Зона вільної торгівлі дасть ефект. У нас уже добра основа – маємо збільшення товарообігу (між Україною та країнами ГУАМ) минулого року на 52%, а за 7 місяців цього року понад 30% зростання. Потенціал великий, треба знімати бар’єри. Тим більше, що у нас дружні і братні відносини», – сказав Глава Уряду.

У Києві відбулося четверте засідання Комітету Асоціації між Україною та ЄС

5 жовтня у Києві відбулося четверте засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, на якому обговорили прогрес виконання Угоди про асоціацію, питання економічної та секторальної інтеграції України з ЄС, стратегічні комунікації, подальшу співпрацю та інші комплексні питання.

Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, виступаючи на відкритті засідання, зазначила: «З моменту підписання Угоди Україна та ЄС встановили справжнє партнерство. Ще ніколи Україна та ЄС не були так близько один до одного, як зараз. Угода про асоціацію з Європейським Союзом має величезну трансформаційну силу і вже дає відчутні позитивні результати».

Іванна Климпуш-Цинцадзе додала, що Угода про асоціацію та Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС створили правову основу для подальшої інтеграції. «Ми натхненні позитивними для України результатами літнього Саміту Україна – ЄС, на якому було визначено пріоритети подальшої співпраці з Європейським Союзом. Це поглиблення секторального співробітництва в пріоритетних сферах: енергетиці, цифровому ринку, в торгівлі та митних питаннях, а також в галузі безпеки, свободи та правосуддя», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона наголосила, що 4-е засідання Комітету Асоціації дозволяє чітко сформулювати на основі визначених пріоритетів перспективи економічної та галузевої інтеграції з ЄС, робота над результатами якої продовжиться на засіданні Ради Асоціації, запланованому на грудень», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

Вона подякувала ЄС за підтримку України та висловила сподівання на подальшу практичну співпрацю.

Українську делегацію на засіданні очолила директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що для ефективного використання Угоди про асоціацію у двосторонній співпраці обидві сторони повинні працювати також над оновленням додатків до Угоди. «Право ЄС не стоїть на місці. Воно розвивається разом з інтеграційними процесами в самому Євросоюзі, тому дуже важливо включити низку останніх директив та рішень ЄС у відповідні додатки Угоди», – сказала вона.

Директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності Томас Майр-Гартінг запевнив, що ЄС дотримується зобов’язання всебічно підтримувати Україну на шляху імплементації Угоди, та висловив сподівання, що впровадження реформ буде надалі відбуватися з не меншим темпом, ніж зараз. Він також зазначив, що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність України визнані на міжнародному рівні, тож Європа занепокоєна ситуацією на Сході внаслідок російської агресії та недотримання Мінських угод Росією.

Довідково

Комітет Асоціації між Україною та ЄС надає допомогу Раді Асоціації у виконанні її обов’язків та функцій, створений відповідно до статті 464 (1) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Комітет Асоціації надає Раді Асоціації пропозиції або проекти рішень чи рекомендацій для їхнього схвалення, у разі необхідності імплементує рішення Ради Асоціації, а також забезпечує безперервність відносин Асоціації та належне виконання Угоди.

Рішення Комітету, якщо Рада делегувала повноваження, є обов’язковими для Сторін. Комітет Асоціації готує свої рішення за згодою Сторін після завершення відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для їхнього ухвалення.

З метою забезпечення обговорення на експертному рівні основних сфер, які підпадають під тимчасове застосування Угоди, створено два підкомітети: підкомітет з питань свободи, безпеки та юстиції і підкомітет з питань економіки та іншого галузевого співробітництва.

Комітет Асоціації та Парламентський комітет Асоціації повинні здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди.

ДФС та представники митних органів країн-членів ГУАМ підписали Протокол про взаємодію щодо боротьби з митними правопорушеннями

Україна, Грузія, Азербайджан та Молдова як члени Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) виходять на новий рівень у протидії митним правопорушенням. Сьогодні у Кишиневі (Республіка Молдова) представники митних органів цих країн підписали Протокол про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом через державні кордони держав-членів ГУАМ. Від України документ підписав в.о. Голови Державної фіскальної служби Олександр Власов.

«Це новий етап співпраці митних органів країн ГУАМ у захисті наших кордонів від нелегального переміщення товарів. Ми вже співпрацюємо з нашими колегами у напрямі обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через кордони країн ГУАМ. Однак все частіше для незаконних перевезень використовується повітряний транспорт, і підписаний документ дозволить нам скоординувати дії щодо упередження таких порушень», – наголосив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.

Відповідно до Протоколу Україна, Грузія, Молдова та Азербайджан визначать уповноважені підрозділи, які обмінюватимуться інформацією щодо осіб, які готують, здійснюють або здійснили правопорушення, пов’язані з незаконним переміщенням товарів повітряним транспортом, та товари, що переміщуються фізичними або юридичними особами цим видом транспорту з порушенням митного законодавства будь-якої з країн-членів ГУАМ.

Інформація, якою обмінюватимуться сторони, матиме конфіденційний характер та використовуватиметься виключно у рамках дії цього Протоколу.

Такий інформаційний обмін дозволить підвищити ефективність боротьби з правопорушеннями у митній сфері, уникнути економічних збитків країн ГУАМ, які завдаються через порушення митних правил при ввезенні товарів. Крім того, це стане ще одним кроком для розширення митного співробітництва у рамках ГУАМ.

На сьогодні Україна та інші країни-члени ГУАМ вже здійснюють обмін попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через кордони цих країн. Так, наприклад, вантаж проходить митне оформлення в Азербайджані, країною отримувачем є Україна. Ще до того, як вантаж виїхав з країни відправника, український митник знає про цей вантаж все: від номенклатури до ваги. При проходженні митного контролю залишається тільки звірити дані.

Також застосовується взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, що переміщуються через кордон країн ГУАМ. Наприклад, якщо митник Грузії завершив контроль і оформив вантаж, то митники інших трьох країн-учасниць ГУАМ мають визнати цей контроль. На митну територію такий вантаж допускається без додаткових перевірок.

Крім того, представники ДФС беруть участь у засіданнях робочих груп щодо протидії корупції та відмиванню грошей, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків, боротьби з торгівлею людьми та нелегальною міграцією тощо.

Нагадаємо, що ГУАМ – це міжнародна регіональна організація, яка об’єднує чотири держави – Грузію, Україну, Азербайджанську Республіку та Республіку Молдова.

ГУАМ створено у 1997 році для сприяння розвитку торгівельно-економічних відносин між країнами-учасницями.

Показати ще
WordPress Lessons