НовиниОбухівське відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській областіТериторіальні органи влади

Статті Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київський області

УВАГА! ЗМІНИ ЩОДО ПРАВО НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ РОЗШИРЕНО

Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що у зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу України з 28 липня поточного року громадяни, які сплачують за освітні послуги, що надаються дошкільними, шкільними та позашкільними закладами освіти, мають право на податкову знижку.

До внесення змін таке право надавалося лише за послуги, сплачені на користь вітчизняних закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Право на отримання податкової знижки мають члени сім’ї першого ступеня споріднення: чоловік, дружина, діти, батьки.

Якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він має право звернутися до органів фіскальної служби для отримання податкової знижки. Для цього йому після закінчення податкового року необхідно подати декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені за освітні послуги».

Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.

Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку платник складає із закладом освіти. В такій угоді має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, яка сума та термін надання послуги. Угоди та розрахункові документи, які підтверджують сплату коштів, платник має зберігати протягом трьох років.

Податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.

Перелік вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено відповідними законами України, зокрема, «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».

Для отримання податкової знижки за 2018 рік громадяни мають подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи з 01 січня до 31 грудня (включно)  2019 року. Якщо у цей період декларація не буде подана, то знижка за цей період на наступні періоди не переноситься.

Києво-Святошинська ОДПІ

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс зазнав змін

Києво-Святошинська ОДПІ повідомляє, що внесено зміни у пошукову систему Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР), зокрема, розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення».

Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі ЗІР мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів. Крім того, у разі необхідності ознайомлення з інформацією за відповідним тематичним напрямом, критерії можуть бути додатково деталізовані по обраному податку (збору, платежу, внеску), напряму пошуку, типу платника, ключовим словам тощо.

Одночасно звертаємо увагу, що для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).

Нагадаємо, що скористатись ЗІР можна через офіційний веб-портал ДФС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо через пошукову систему в Інтернет мережі, зазначивши назву ресурсу.

Докладніше про користування ЗІР можна дізнатися у розділі «Про ресурс».

Києво-Святошинська ОДПІ

 

Працівники митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС спільно із працівниками СБУ завадили трьом спробам незаконного переміщення товарів через митний кордон України.

05.09.2018 троє громадян України, які відлітали авіарейсом з України до Туреччини, м. Стамбул, мали при собі заборонені для переміщення через митний кордон України речі, а саме: ампули з вмістом невідомої речовини в загальній кількості 22 шт., таблетки чорного кольору в загальній кількості 2 шт., порошок сірого кольору, який знаходився у скляній банці без ознак маркування, рідина чорного кольору, яка знаходилась у скляній банці без ознак маркування, магніт  неодимовий циліндричної форми ( діаметр 10 см., висота 5 см.), а також старовинну срібну монету, пр. 960, вагою 27,85 гр.

Виявлені предмети були поміщені у валізах багажу та ручній поклажі. Кожна річ окремо загорнута в папір білого кольору та поліетиленову плівку, що свідчить про приховування їх від митного контролю. Неодимовий магніт було виявлено в окремому місці багажу з биркою, виписаною на ім`я затриманого.

Для проходження митного контролю громадяни України обрали спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчили, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації українці не надавали, до інспекторів митниці з приводу декларування товару не звертались. Документів, що підтверджують вартість, а також рецепту, на переміщувані препарати громадяни України не мали.

Працівниками Київської митниці ДФС складено 3 протоколи за ст. 483 Митного кодексу України. Вищезазначені товари вилучено до винесення судом рішення у справі.

ГУ ДФС у Київській області

Податківці Київщини розпочали 2 кримінальні провадження у фармацевтичній галузі

У ході відпрацювання суб’єктів фармацевтичної галузі у поточному році за матеріалами оперативних працівників розпочато 2 кримінальні провадження. З них 1 за ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами підприємств, що здійснюють діяльність у фармацевтичній галузі та 1 за ч. 2 ст. 364 КК України стосовно службових осіб Благодійної організації, які використовуючи пільги в оподаткуванні при імпорті гуманітарної допомоги, ввозили на митну територію України лікарські засоби для подальшої реалізації і отримання прибутку та службових осіб комунального закладу, які зловживаючи службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, використовували лікарські засоби не за призначенням.

У рамках кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями податкового законодавства у фармацевтичній галузі, що кваліфікуються за ч. 3 ст. 212 КК України, проведено слідчі дії (обшуки), за результатами яких вилучено бухгалтерські документи, документи фінансово-господарського характеру, чорнова бухгалтерія, медичне обладнання, грошові кошти у розмірі 5,2 млн. грн., комп’ютерну техніку, печатки, штампи нерезидентів, бланки з відтисками печаток нерезидентів, договори з ФОП, чекові книжки ФОП, чекові книжки нерезидентів, близько 1 кілограма золота (в банківських злитках та монетах) в гривневому еквіваленті по курсу НБ України на суму понад 1 млн. грн., цінні папери, орієнтовною вартістю в гривневому еквіваленті понад 1,5 млн. гривень.

Ліквідовано «конвертаційний центр», який з 2016 року – по теперішній час надавав послуги підприємствам реального сектору економіки фармацевтичної галузі м. Києва, Київської та інших областей з мінімізації податку на прибуток підприємств, формування незаконного податкового кредиту та незаконного переведення безготівкових коштів у готівку.

Загальний встановлений обсяг проконвертованих грошових коштів «конвертаційного центру» склав понад 400 млн. грн., у тому числі сума ймовірних втрат бюджету складає понад 70 млн. гривень.

За результатами проведених заходів вилучено грошові кошти на загальну суму понад 32 млн. гривень.

З початку року у кримінальних провадження фармацевтичної галузі забезпечено відшкодування завданих державі збитків у розмірі понад 7,5 млн. гривень.

ГУ ДФС у Київській області

 

З початку року податківці Київщини викрили 6 «конвертаціних центрів»

У поточному році працівники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області в ході проведених заходів ліквідували 6 «конвертаційних центрів», через які проконвертовано 1 млрд. 514 млн. грн. При цьому, ймовірні втрати бюджету складають 257 млн. гривень. Накладено арешт на грошові кошти на суму 2,8 млн. гривень.

У ході відпрацювання працівниками податкової міліції викритих «конвертаційних центрів» наразі встановлено 74 суб’єкти господарської діяльності-вигодонабувачів. Стосовно 19 з них ініційовано проведення документальних перевірок, інших – на теперішній час збирається необхідна доказова база для проведення позапланових документальних перевірок, донарахувань та стягнення завданих державі збитків.

У поточному році оперативними підрозділами ініційовано проведення
86 перевірок СГД – вигодонабувачів «конвертаційних центрів», викритих у минулих роках. На даний час проведено 28 перевірок, за результатами яких донараховано 13 млн. грн., стягнуто – 6,4 млн. гривень.

За результатами проведених перевірок СГД-вигодонабувачів ФСПД, які не входили до «конвертаційних центрів», до бюджету донараховано 3,8 млн. грн., стягнуто – 4,2 млн. гривень.

ГУ ДФС у Київській області

 

До місцевих бюджетів Київської області надійшло 7,7 млрд. грн.

За 8 місяців поточного року платники Київщини перерахували до місцевих бюджетів майже 7,7 мільярдів гривень. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДФС області Олексій Кавилін. За наданою ним інформацією, темп росту до фактичних надходжень 2017 року у приведених умовах складає 23%. При цьому, сума коштів, що надійшла додатково, дорівнює 1,4 млрд. грн.

Зокрема, очільник фіскальної служби області зазначив, що порівняно з аналогічним періодом минулого року, надходження зросли за всіма видами податків, які сплачуються до місцевих бюджетів. Так, на чверть зросла динаміка сплати податку на доходи фізичних осіб із перерахованою сумою в 4,9 млрд. грн., що на 993 мільйони гривень перевищує відповідний показник попереднього року. Від плати за землю до бюджетів регіону надійшло 805 млн. грн. Це на 17,6 млн. грн. більше за суму, отриману минулоріч.

Платники єдиного податку поповнили місцеві скарбниці на суму в 1,1 млрд. грн., що на третину або 266 мільйонів гривень перевищує надходження аналогічного періоду 2017 року.  На 67,5% зріс показник сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За 8 місяців 2018 року зібрано 210 млн. грн. – це на 84,5 мільйонів гривень більше, аніж сума, сплачена торік.  Більше ніж у півтора рази коштів перерахували платники Київщини від сплати транспортного податку. Наразі цей показник відповідає 13,9 мільйонам гривень. Сума, що надійшла додатково, дорівнює 5,4 млн. грн.

ГУ ДФС у Київській області

 

З 11 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ ДІЯТИМУТЬ ВИКЛЮЧНО НОВІ БЮДЖЕТНІ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ ДО ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ (МФО 899998)

Державна фіскальна служба України звертає увагу, що граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, протягом якого старі рахунки залишаються активними, закінчується 10.09.2018.

Таким чином, починаючи з 11.09.2018 кошти, які сплачуватимуться платниками податків на рахунки зі старими реквізитами не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

З метою упередження виникнення у платників податків податкового боргу та недопущення втрат бюджетів на час перехідного періоду, тобто до 11.09.2018, залишаються активними для зарахування податків, зборів та інших платежів бюджетні рахунки, відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві (зі старими реквізитами).

Нагадуємо, що з 02.07.2018  змінились реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998).

У зв’язку з цим, платникам податків для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами при заповнення розрахункових документів на сплату податків, зборів та платежів необхідно зазначати реквізити рахунків, відкритих з 02.07.2018  на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998).

Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на веб-порталі ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki), на веб-сторінках Казначейства та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.

ГУ ДФС у Київській області

 

Ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням, зруйнуванням, та у інших випадках ліквідації без згоди платника

Згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

-сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР із змінами і доповненнями;

-акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 № 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

– дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 ЦК України від від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями;

– витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI із змінами та доповненнями, в разі викрадення основних засобів;

– інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Щодо документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням, слід враховувати наступне.

Відповідно до пп. 41 – 43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (зі змінами), для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Така  комісія:

– здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню; установлює причини невідповідності критеріям активу;

–  визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

–  визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

– складає і підписує акти на списання основних засобів.

ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

Відповідні роз’яснення надано Узагальнюючою податковою консультацією щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673.

ГУ ДФС у Київській області

 

Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що 01.06.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 24 .05. 2018 №54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 .

Постановою №54 врегульовуються наступні питання:

– для суб’єктів господарювання передбачений перехідний адаптаційний період (до 30 червня 2018 року), протягом якого суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Постановою № 148;

– суб’єкти господарювання мають розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси. Протягом цього періоду суб’єкти господарювання можуть користуватися лімітами каси раніше розрахованими, установленими та затвердженими.

Крім того враховуються особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання та уточнюється порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50,00 тис. грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання.

Норми Постанови №148 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

ГУ ДФС у Київській області

 

Який порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень?

У зв’язку з прийняттям Правлінням Нацбанку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів»  ДФС України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

– після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

– в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення. Приклади.

Заокруглення до збільшення:

Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.

Заокруглення до зменшення:

Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.

ГУ ДФС у Київській області

 

ДФС адмініструватиме “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”

Верховною Радою України прийнято закон, який передбачає запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.

Відповідно до цього закону ДФС має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На службу покладене зобов’язання й по його адмініструванню.

Таким чином, скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом – іншому.

Крім того, для спрощення процедур контролю товарів на кордоні скорочується кількість контролюючих органів на кордоні:

– посадові особи митниць перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;

– посадові особи Державної прикордонної служби України перевірятимуть рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України. Ці перевірки на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції;

– скасовується санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон.

Внесені законом зміни до Митного кодексу України також визначають термінологію «механізму «єдиного вікна» та порядок його реалізації. Крім того, новації передбачають застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.

До обов`язків Державної фіскальної служби України також буде віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та ведення та оприлюднення на сайті ДФС переліків таких заборон або обмежень.

Законом також регламентовано порядок отримання органами доходів і зборів в електронній формі дозвільних документів, необхідних для митного контролю та оформлення товарів, з використанням механізму «єдиного вікна» та порядок здійснення ними відповідних митних формальностей на підставі такої інформації.

Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» має запрацювати протягом шести місяців після вступу в силу зазначеного закону.

ГУ ДФС у Київській області

 

Внесення змін до облікових даних платників податків–юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу, що  відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема

–  інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями;

–   інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Звертаємо увагу, що Заява за ф. №1-ОПП та уточнені документи повинні бути надані до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.

ГУ ДФС у Київській області

 

Для платників ПДВ – нові можливості Електронного кабінету

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу, що в Електронному кабінеті платники ПДВ мають змогу скористатися новими сервісами ‘під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Зокрема:

– в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

– для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК.

Доступ до інформації надано у приватній частині («особистий кабінет») Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК;

– можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному (податковому) періоді;

– платники мають змогу скористатися Реєстром податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

ГУ ДФС у Київській області

 

Штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє , що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20,0 млн.грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це встановлює п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 ПКУ.

Згідно з п. 3 розд. І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, одержані штрафи, пені, неустойки відображаються у складі інших операційних доходів.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – П(С)БО 16), визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16).

Враховуючи зазначене, доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

ГУ ДФС у Київській області

 

Законодавством не передбачено відповідальності до ФОП загальної системи оподаткування, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено ЄВ в розмірі мінімального страхового внеску, але менше ніж з розміру чистого доходу за цей квартал

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що пунктом 2 част.1 ст.7 Закону України від 08.07. 2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 р. – 819,06 грн.)

Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абз.3 част.8 ст. 9 Закону №2464).

Суми ЄВ, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються ФОП загальної системи оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи, що формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Форму книги затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.

Тобто, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати ЄВ у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ для фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу. Чинним законодавством не передбачено застосування відповідальності до ФОП загальної системи оподаткування, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено ЄВ в розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги.

ГУ ДФС у Київській області

Показати ще
WordPress Lessons