НовиниНовини КиївщиниНовини ОбухівщиниОбухівське відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській областіТериторіальні органи влади

Києво-Святошинська ОДПІ та ГУ ДФС у Київській області інформують!

Митники Київщини упередили спробу ввезення підакцизних нафтопродуктів під виглядом газового конденсату

Близько 40 тонн нафтопродуктів підприємці намагалися ще на початку весни ввезти залізницею та оформити в зоні діяльності митного поста «Південний термінал» Київської митниці ДФС під виглядом товару «природний нестабільний газовий конденсат», при ввезенні якого не передбачено сплату мита та акцизного податку.

Виявленню цього порушення вітчизняного законодавства передувала проведена працівниками митниці аналітична робота, яка  вказала, зокрема,  на необхідність здійснення відбору зразків рідини, що декларувалась як «природний нестабільний газовий конденсат» для проведення лабораторних досліджень.

Відповідно до висновку експертів, імпортований товар виявився сумішшю вуглеводнів з вмістом інших домішок, яку за хімічним складом  необхідно відносити до нафтопродуктів, при ввезені яких передбачено сплату мита у розмірі 6 % від митної вартості переміщуваного товару, а також акциз у розмірі 213,5 Євро за 1 тис. л. продукції.

Таким чином, імпортером товару вчинено дії, спрямовані на переміщення товару  через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме шляхом надання одним товарам вигляду інших.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. У зв’язку з чим працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил.

Санкція ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

 

Працівники Київської митниці ДФС завадили спробі ввезення 36 л прекурсорів

Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС зафіксовано спробу вітчизняних підприємців ввезти на територію України складові для виготовлення наркотиків та психотропних речовин.

Особою, уповноваженою на декларування (декларантом) одного з вітчизняних ТОВ було подано до митного оформлення попередню митну декларацію типу ІМ40ЕЕ, яка використовувалась для переміщення 36 літрів (12 банок) каучукового клею “compounded rubber solution” з пункту пропуску до митниці призначення під митним контролем. Вантаж на перший погляд не викликав підозри, однак митники вирішили ретельніше перевірити цю зовнішньоекономічну операцію і інтуїція їх не підвела.

Відповідно до інформації, зазначеній у авіанакладній  та генеральній декларації безпеки (General Security Declaration), що надійшли разом з вантажем,  виявилося, що до переміщення через митний кордон надано небезпечний вантаж, який містить у своєму складі хімічну сполуку толуол «TOLUENE».

Враховуючи, що хімічна речовина толуол відноситься до прекурсорів,  митниками було прийнято рішення про відбір проб та зразків товару. Як виявила експертиза, у складі наданої на дослідження речовини виявлено толуол у кількості 64,24+1,31 мас.%.

Таким чином,  в декларації особою, уповноваженою на декларування не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо складу задекларованого товару, а зазначено лише наявність вмісту гумової суміші без зазначення вмісту толуолу.

Зазначимо, що толуол включений до Таблиці IV списку № 2 прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю, згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 770 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до даної постанови, «речовини, що містять не менш як 50% таких прекурсорів, як толуол, підлягають тим же заходам контролю, що і прекурсори». Отже, заявлена до митного оформлення речовина підлягає ввезенню на митну територію України лише за наявності дозволу Комітету по контролю за наркотиками.

Складено протокол про порушення митних правил. Товар вилучено до винесення судом рішення у справі.

До слідчого відділу Національної поліції України направлено повідомлення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

 

Зміни у Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що відповідно до абз.4 п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 16.03.2018 №142, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за №398/31850, внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Так, у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за №510/20823, слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого ст.209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Наказ №142 набрав чинності з дня офіційного опублікування, тобто 04.05.2018 – опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35.

 

Граничні норми готівкових розрахунків

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 встановлені граничні суми готівкових розрахунків протягом одного дня.

Так, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

– між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;

– з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Понад установлені граничні суми  платежі проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

При цьому кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Ці обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

 

Платникам податку на додану вартість

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ –  постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань з ПДВ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ лише після реєстрації в ЄРПН РК.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Враховуючи вищевикладене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

Розгляд запитів щодо надання Києво-Святошинською ОДПІ публічної інформації у січні-квітні 2018 року

З початку 2018 року до Києво-Святошинської ОДПІ надійшло 8 запитів щодо надання публічної інформації засобами поштового зв’язку та електронною поштою від юридичних осіб.

Надано запитувану інформацію по 8 запитах. Відповідь на запити про надання публічної інформації надаються у спосіб, обраний запитувачем, та у визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» терміни, тобто протягом  п’яти робочих днів з дня надходження запиту до ОДПІ.

Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що Верховною Радою України 13 січня 2011 року були прийняті Закони України «Про доступ до публічної інформації» та «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» (нова редакція), які набрали чинності 10 травня 2011 року. Слід зазначити, що ці два закони тісно пов’язані між собою.

Так, нова редакція Закону України «Про інформацію» визначатиме, зокрема, основні принципи, суб’єкти, об’єкти інформаційних відносин в Україні та, що є інформацією, її види.

В свою чергу, Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) визначатиме порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що всі вимоги Закону поширюються лише на органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інших суб’єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання, а на юридичних осіб, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, осіб, що виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, суб’єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами або є природними монополіями, та суб’єктів господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян, і іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Закон зобов’язав всіх розпорядників інформації, передбачених статтею 13 Закону, надавати та оприлюднювати публічну інформацію – відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

При цьому Законом встановлено, що зазначена інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом, а доступ до неї забезпечується шляхом систематичного та оперативного її оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання її за запитами на інформацію.

Реєстр неприбуткових установ та організацій: порядок включення релігійних організацій

Києво-Святошинська ОДПІ повідомляє, що згідно із змінами до абзацу третього п. 34 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) релігійні організації, які відповідають вимогам абзацу другого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно нагадаємо, що неприбутковою організацією є організація, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього.

Згідно зі ст. 13 Закону № 987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Цивільним кодексом України встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України № 755-IV від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №755) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – державна реєстрація), регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Частиною першою ст. 4 Закону № 755 встановлено, що одним з основних принципів державної реєстрації є обов’язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Враховуючи вищезазначене, до нового Реєстру неприбуткових організацій включаються релігійні організації, які утворені і зареєстровані відповідно до Закону № 987 та, відповідно до Закону № 755, включені до ЄДР.

Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.

З аналогічним текстом Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Внесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Києво-Святошинська ОДПІ повідомляємо, що відповідно до абзацу четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 16.03.2018 № 142 (далі – Наказ № 142), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850, внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Так, у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами), слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

 

 

Показати ще
WordPress Lessons